Олег Буцень змалечку писав вірші і мріяв про подорожі — не ближче як у джунглі Африки чи на Південний полюс. „Та не так часто діється, як у дитинстві мріється” — так сказав у зрілому віці письменник, адже його дитинство перервала війна, і фантазії довелося змінити на шинель і гвинтівку. Олег Буцень є автором дитячих книжок „Що розповів Калачик”, „З ранку до вечора”, „Так чи не так” та інших. Герої його творів кмітливі й винахідливі мрійники, що нагадують самого письменника.
• Прочитай оповідання, уявляючи, що відбувається. Стеж, як змінюється настрій хлопчика.
АЙСТРИ
Побачив Сергійко у дворі сестру Юлю й одразу до неї:
— Дивись, які насінинки, — і розтулив кулак. — Із них айстри будуть. Дядько Семен мені дав.
— Дай мені, — попросила Юля.
— Не дам, я сам посаджу!
Дуже схотілось Юлі виростити свої квіти. Вона вже давно про це мріяла.
— Хочеш, — запропонувала вона братові, — бери за них мої кольорові олівці.
Повагався трохи Сергійко і згодився: виміняв олівці на чотири насінинки, а решту собі залишив.
Посадила Юля насінинки в горщик. Щодня поливала. А як з'явилися стебельця — горщик на балкон поставила, щоб і сонце пестило квіти, і дощик напував. Чудові в неї виросли айстри! А Сергійкові насінинки так і лишились лежати в коробочці.
Прийшли якось до мами гості, побачили квіти та й кажуть:
— Гарні які! Де ви їх дістали?
Почервоніла Юля від похвали і зніяковіло усміхається.
А тут Сергій де не візьмись:
— Це мої айстри.
— Як це твої? — здивувалась Юля.
— А я ж тобі насінинки дав! Пам'ятаєш?
— Так то ж насінинки, а не квіти.
